ЛЮБОВ ДО ЗНАНЬ – ОДИН З КЛЮЧОВИХ ФАКТОРІВ УСПІХУ ЛЮДИНИ

Віктор Томак, Наталія Томак

ЛЮБОВ ДО  ЗНАНЬ – ОДИН З КЛЮЧОВИХ ФАКТОРІВ УСПІХУ ЛЮДИНИ

Постановка проблеми у загальному вигляді полягає у зниженні мотивації до навчальної та пізнавальної діяльності, що призводить до зниження рівня інтелекту, культурного розвитку особистості.

Дана проблема не отримала детального та ґрунтовного опису  для того, щоб можна було зробити комплексний аналіз та її дослідження.

Завдання статті полягає у тому, щоб висвітлити основні демотивуючі фактори у зниженні навчальної діяльності та процесі здобуття знань.

Практичні завдання дослідження полягають у тому, щоб проаналізувати систему виховання, формування всебічно гармонійно розвинутої особистості з почуттям любові до навчання та здобуття знань.

Об’єктом дослідження є низький рівень саморозвитку особистості, відсутність у вихованні цілеспрямовуючих факторів для успішного навчання.

Предмет дослідження є ставлення сучасної людини до здобуття знань.

Гіпотезою дослідження є припущення про те, що прищеплення любові до знань стане одним із основних факторів у розвитку успішної особистості.

Методи дослідження: вивчення і аналіз віршів Біблії, літератури та статей, які висвітлюють дане питання, а також узагальнення аспектів виховання сучасної молоді.

Знання – одне з найнеобхідніших факторів в житті людини. Хочемо ми чи ні, а з першим подихом ми починаємо здобувати знання: ми знаємо, що таке материнські обійми, відчуваємо і розрізняємо її запах, знаємо батьківську ласку і захист, який асоціюється з батьком, ми вчимося сидіти, ходити, знайомимося зі світом –  ці знання накопичуються і допомагають протягом усього життя.

Але в сучасному світі почала дедалі міцніше укорінюватися тенденція, що знання не потрібні, не варто витрачати час на навчання. Парадоксально і страшно чути, коли батьки говорять власним дітям: «Для чого тобі вчитися? Всеодно працюватимеш на ринку чи займатимешся ремонтом будинків…» Це не просто проектування своїх невдач і розчарувань на дітей, це неусвідомленість батьків того, що для будь-якого виду діяльності потрібні знання. Кожен з нас хоче бачити успішними своїх близьких, а особливо дітей. Тому для цього потрібно прививати та розвивати любов як один з ключових факторів успіху людини.     

 Якщо виникають лінощі під час освіти, то це перші ознаки деградації людського розуму. Адже людина стає обмеженою, примітивною, у неї звужується коло інтересів, кругозір. І врешті, це може призвести до стану істоти з набором базових інстинктів.

Якщо дитина не вчиться в силу якихось проблем, але її старання захоплюють оточуючих, то у всіх виникає бажання допомогти. Але якщо дитина навіть не намагається осягнути певні знання через лінощі – це призводить до низької успішності, соціальних ярликів, зниження самооцінки. Така людина не може ні в чому добитися успіху, бо вірить, що вона його варта. Скільки світові відомо історій, коли так звані «двієчники» досягали успіхів, але навіть будучи на висоті, відчували себе не комфортно через відсутність знань. Про це згадується в Приповістях «Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?» [1] (Прип. 1:22).

Людина, не маючи знань і досвіду, часто нарікає на всіх окрім себе в своїх негараздах. «Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться. Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.» [1] (Прип. 19:2-3).

Класичним прикладом успіху є єврейський народ. Вже давно укорінився певний стереотип, що вони найкращі лікарі, музиканти, фінансисти, юристи, вчені… Це не через якийсь особливий ген в ДНК чи щось інше – це через те, що вони невтомні трудівники у процесі здобуття знань і самовдосконалення. В той час як більшість дітей грають в комп’ютер, просто лежать на канапі –  більшість єврейських дітей сидять за книгами, за музичними інструментами. В системі цінностей єврейського виховання освіта доведена до культу. А, відповідно, росте самооцінка в дитини. Важко працюючи, здобуваючи знання, така дитина завжди прагне більшого, впевнено йде до успіху. «Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання.» [1] (Прип. 18:15).

Для багатьох вихідні чи свято – це нічого не робити, а часто ще й безглуздо веселитися, що потім обертається неприємностями. Для євреїв – це час молитви і навчання. «Бо мудрість увійде до серця твого, і буде приємне знання для твоєї душі! Бо Господь дає мудрість, з уст його знання й розум.» [1] (Прип. 2:6, 2:10).

Любов до знань і мудрості має стати одним із пріоритетних напрямів у вихованні. Саморозвиток має тривати все життя. Своїм прикладом ми повинні показувати дітям, наскільки важливо самовдосконалюватися. Те, що, можливо ви не отримали роботу мрії, чи не досягнули омріяних висот не означає, що вашим дітям не потрібно вчитися, це не означає, що знання є зайвими, чи саме вони стали вам перешкодою.

В одній із своїх книг Регіна Бретт присвятила цілу главу розповіді про те, як члени її численної родини активно і наполегливо здобували знання у різноманітних закладах освіти США. Авторка описує яким був шлях кожного у процесі здобуття освіти, і яким чином освіта та знання вплинули на розвиток кожного. Всі члени її родини змогли реалізуватися і втілити свої мрії за допомогою не лише якісної освіти, а й наполегливості і прагненню до знань. [2 с. 153-158]

Автор книг з мотивації і особистісного зростання, які отримали світову славу –  Іцхак Пінтосевич у своїй книзі  «Действуй! 10 заповедей успеха» пише: «Я счастлив и благодарен Богу за то, что могу помогать миллионам людей улучшать свою жизнь». У своїх книгах він  описує життя людей, які  впроваджували в своє життя отримані знання  і досягли великого успіху. І його успіх теж відбувся завдяки пошуку знань «я стал на путь развития и поиска Знания» [3 с. 10]

Людина була створена досконалою, що керується знаннями, не лише інстинктами. Відкидаючи знання, ми шукаємо легких шляхів, але не завжди вони приводять нас до гідного життя. Дуже багато страждань людині приносять власне невігластво, але бракує сил це визнати. «Тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене, за те, що науки зненавиділи, і не вибрали страху Господнього.» [1] (Прип. 1:28). Для людини є закони, яких варто дотримуватися для гармонійного життя. Саморозвиток і пізнання приноситиме радість, тільки потрібно відкритися для цього. Створити місце в своєму житті для знань. Апостол Павло научав Тимофія: «Силуйся поставити себе перед Богом гідним, працівником бездоганним, що вірно навчає науки правди.» [1] (2 Тим. 2:15).

Цар Соломон, маючи скарби про які можна мріяти, просив у Бога «мудрість і знання», «керувати цим великим народом Твоїм»  і Господь дав йому «серце мудре та розумне» [1] (2 Пар.1:10-12, 1 Цар. 3:9-12).

Наш Творець є джерелом вічної мудрості і знань «Чи ти знаєш, як носиться хмара в повітрі, про чуда Того, Який має безвадне знання.» [1] (Іов. 37:16).

Розумна людина, маючи знання, може стати цікавим співрозмовником, хорошим спеціалістом, порадником, ніколи в жодній компанії не буде зайвим. Знання – це те, чого ніхто ніколи не зможе забрати, це те, що наповнює наше життя сенсом, дозволяє долати час і простір, відчувати себе особистістю натхненною Божественним началом.

Література:

1.      Біблія. Переклад Івана Огієнко – 1962 р.

2.      Регіна Бретт. Бог дає таланти всім. 50 уроків, щоб знайти себе та справу всього життя; Пер. Віра Кучменко. - Харків.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. - 288с.

ISBN 978-617-12-1059-2

3.      Пинтосевич И. Действуй! 10 заповедей успеха / Ицхак Пинтосевич. — К. : «Агентство «IPIO», 2017 — 304 с. ISBN 978-617-7453-14-6